Мовчазні діалоги

Тінь Голгофи

Над Віфлеємом — блискавки-салюти.
Над Віфлеємом — хмари у вогнях.
Земля угору поглядом прикута,
До неба-неньки тулиться ягням.

Над Віфлеємом ангельські хорали
Столітню тишу різали довкіл.
А зорі благовійно німували
І падали в долоні сонних сіл.

У сплетенім зі слави та соломи
Земнім кубельці вічність спочива.
Небесні перламутрові хороми
Втиснулися у розміри хліва.

Над Віфлеємом нічка-повитуха
Сорочку ткала з променів зорі
Для немовляти. Він же пісню слухав,
Що сплетена із болю матерів.

Співала мати першу колискову.
Співало небо гімни неземні…
Туман котився пагорбом шовковим,
Ковтаючи отари і вогні…

Ще Віфлеєм і небо святкували,
Ще гімн в полях міцнів і наростав.
…А вже над містом круками ширяла
Зловіща тінь голгофського хреста.