Мовчазні діалоги

* * *

…Вічність поклав їм у серце.
Еклезіаст 3:11

Вічність, покладена в серце.
Серце, заховане в вічність.
Небо забило джерельцем
І — розлилось в безкінечність.

Зірка, що впала в долоню.
Руки, що струшують зорі.
Вечір на плечах холоне
В гомоні вічних історій.

Проситься небо у душу.
Вічний шукає початку.
І — у хліві, у пастуших
Яслах стає немовлятком.

Він, як маленька зернина,
Впав у земні чорноземи.
І — поєднав воєдино
Прозу життя і поеми,

Вічність в земному кубельці,
Велич в людині убогій.
Бог у маленькому серці,
Й серце, занурене в Бога.