Збірка "Дзвони вічності"

Золоті дзвони

А вулиці міста – чисте золото
Об’явлення 21:21

1. Набат

Горе, горе тим, хто живе на землі
Об’явлення 8:13

Полин-зоря Чорнобилем спливає,
І страх терору стискує петлю.
Апокаліпсис щедро пожинає
Посів гріха. Збирає без жалю
Страшну данину. Голод і посухи,
Цунамі грізні, атом та війна…
Стукоче серце лячно так і глухо
Набатним дзвоном. Скільки ще вина
Свойого гніву виллє Бог на землю?
І дітям що у спадок ми дамо?
Ріка гріха давно прорвала греблю
Й з брудним потоком в прірву летимо.
І брат на брата руку піднімає,
Вже десь готовий смертник-терорист
На «ратний подвиг». Десь дитя вмирає
Від голоду на фоні ситих міст.
Прогрес — і ницість, космос — і безсилля.
Останній час як фінішний забіг.
І штучний цвіт давно на всохлім гіллі
Холодним снігом падає до ніг.

2. Благовіст

Оце оселя Бога з людьми і Він житиме з ними!
Об’явлення 21:3

Що доброго знайшов Ти, Вічний Боже,
На цій землі, жорстокій і німій?
Та Ти прийшов — й зажеврів ранок гожий.
Ти дав надію в царстві безнадій.
Ти нам приніс примирення і волю,
Ти нам відкрив оновлені світи.
Ти зупинив прокляття чорну долю
І крила дав, сказав душі: «Лети!
Лети в оселі щастя і спокою,
Там рідний дім, там батьківське гніздо.
Сміливо йди стежиною земною
Через насилля, страх, жорстокість — до
Вершин тріумфу з серцем вільним й чистим,
Там Я зустріну батьківським теплом».
…Мій Господи, Ти йшов шляхом тернистим,
Щоб я ішов протоптаним шляхом.
…Серця з’єднаєм в вічності оселях —
В одному ритмі битиме життя.
Й у небо чисте усміхи веселі,
Як символ миру, голубом злетять.