Християнська публіцистика Юрія Вавринюка

Щасливий вік, 7.04.2010

Вчених економічна криза, здається, не торкається. Ось нещодавно вони опублікували результати чергового дослідження. Їх зацікавило питання: «У якому віці люди вважають себе найбільш щасливими?» Результати стали несподіванкою: виявилося, що найщасливішою людина почуває себе у віці 74 роки. Правда, тут потрібно зробити важливе зауваження: дослідження проводилися у Німеччині та США. >>>

Гра, яка виявилася не грою, 7.04.2010

Раніше часто чув про дитячу гру «Монополія». Ніколи не цікавився нею, не вникав у її особливості. А нещодавно, прийшовши ввечері з роботи та повечерявши, піддався на вмовляння дітей зіграти з ними. Одним словом, вирішив згадати дитинство. Мені пояснили правила гри, додавши, що дрібні нюанси зрозумію пізніше. >>>

Сатурн, що пожирає своїх дітей, 28.12.2009

Проблема батьків та дітей існувала, напевне, ще з часів біблійних праотців. Її суть стисло можна виразити такою фразою: «Батьки завжди намагалися прищепити дітям свої моральні принципи та норми поведінки, діти ж завжди цьому чинили опір, щоб жити і діяти за власним розсудом». Точка зору батьків: «Яка ж ця молодь неслухняна!», точка зору дітей: «Які ж ці батьки відсталі!» В різні часи ця тема була по-різному актуальною, по-різному болючою, але, разом з тим, вважалася чи не вічною: мовляв, скільки буде існувати світ, стільки ж існуватиме й проблема. Донедавна так думав і я. Але двадцять перше століття поставило все з ніг на голову. Тепер ролі перемінилися, особливо батьків: нині ВОНИ змушують дітей відступати від загальноприйнятих норм та правил поведінки. >>>

Темні сторінки Ісусового родоводу, 8.09.2009

Чи знаєте ви своїх пращурів, скажімо, у шостому чи сьомому коліні? Впевнений, що більшість з вас зараз героїчно намагається згадати те, чого ніколи й не знав. На жаль, часто наше коріння не дуже глибоко проростає в родинну пам’ять. А от в євреїв це питання було чи не найпершому місці. >>>

Привітання. 8.09.2009

Рекламою нині не здивуєш нікого. Є реклама надоїдлива, нахабна, корисна, нерідко — смішна. А є і трагічна... Почув якось по радіо в переддень Міжнародного жіночого дня чергове привітання. Адресувалося воно усім жінкам. Через декілька днів натрапив на це ж вітання в обласній газеті. Майже того ж змісту і від тієї ж особи. >>>

Мораль без Христа і Христос без моралі, 8.09.2009

Людина нерідко буває незадоволеною своїм Творцем. Це зокрема стосується і Божих вимог щодо людської поведінки. І це незадоволення зумів хитро посіяти в серця наших праотців Адама та Єви змій-спокусник. Уже тоді він змусив перших людей засумніватися у добрих намірах Господа. І вони вирішили дещо «підправити» Божі вимоги щодо своєї поведінки. >>>

Людина, яка чекала людину, 8.09.2009

У древньому Єрусалимі біля, так званих, Овечих воріт була звичайна для того часу та тодішніх звичаїв купальня. Звичайна то звичайна, але в ній було щось особливе. І оте особливе приваблювало туди силу-силену калік та хворих. Час від часу в цю купальню, яка звалася Віфесда, приходив Божий ангел і, збуривши у ній воду, робив її цілющою для людини, яка першою увійде в неї. >>>

Ковчег прокляття, 8.08.2009

У першій книзі Самуїловій ми читаємо про одну із найбільш трагічних сторінок в історії Ізраїлю: взяття ковчегу заповіту ворогами народу Божого филистимлянами (4-7 розділи). Ця подія стала національною трагедією, вона стала причиною смерті одного з великих священиків Божих Ілія. Дійсно, було від чого впасти у відчай, здавалося б, нічого більш ганебного та страшного не могло статися: ковчег Бога Всевишнього, уособлення Його слави, міці та могутності, уособлення присутності Бога Єгови серед Ізраїлю, місце та предмет спілкування із Всевишнім тепер в руках ворога. А які надії покладалися на нього! Ковчег був останнім найбільш дієвим та могутнім засобом перемогти филистимлян. >>>

Кентавр Содому, 8.08.2009

Апостол Петро згадує праведного Лота як «змученого поводженням розпусних людей», який «день-у-день мучив свою праведну душу, бачачи й чуючи вчинки безбожні» (2 Пет. 2:7). Справді, не позаздриш становищу, в якому опинився цей чоловік. Будучи праведником, дуже важко кожен день спостерігати гріх та розпусту, що оточують тебе. А втім, чи не він сам вибрав Содом місцем свого проживання? Чи не добровільно помістив себе у це розпусне місто? Мені здається, що в Лота була ще одна додаткова мука, яка завдавала сердечного болю не менше, аніж содомський гріх. >>>

Інтерв’ю з Богом, або Великий успіх маленького фільму 8.08.2009

Звертаюся до вас з проханням висвітити на сторінках вашого журналу тему про рух New Age («Нью Ейдж» — Нова ера). Написати цей лист мене спонукав ролик «Розмова з Богом» або, як його ще називають, «Інтерв’ю з Богом», дуже популярний в християнських колах. Його показують в церквах і на конференціях. >>>

Ефект вечірки 8.08.2009

Лікарі-психологи відкрили одну цікаву особливість людини, яку вони назвали «ефектом вечірки». Суть її полягає в тому, що людина здатна концентрувати свою увагу на тому, що її цікавить в даний момент, не помічаючи всього, що відбувається навколо. Для ілюстрації вони обрали усім знайому вечірку (або будь-яке гучне зібрання людей). >>>

Співчуваючі 21.04.2009

Як часто ми, віруючі хочемо, щоб невіруючі з розумінням та повагою ставилися до нашої віри, щоб ми могли мати з ними спільну мову. Особливо з людьми при владі. Як буваємо задоволені, коли вдається прихилити таких осіб. Їх не можна назвати своїми, вони не спішать каятися, але в усьому з нами погоджуються, підтримують нас, хвалять нашу віру, навіть допомагають. Їх можна побачити поряд зі служителями на святкових зібраннях. Вони запрошують церковних служителів на свої святкові заходи. Навіть у президію можуть посадити і слово надати. Одним словом, хороші люди. Невіруючі, але співчувають. >>>

Співець песимізму, або Проповідник, який ловив вітер 21.04.2009

Однією з найпоетичніших книг Біблії є книга Екклезіяста, або Проповідника. Написана, як вважають, Соломоном, одним з наймудріших людей, які будь-коли жили на землі, вона увійшла у золоту скарбницю не лише єврейської, але, без сумніву, світової поезії. Але не тільки авторством Соломона знаменита Книга Єкклезіястова. Коли я ще в дитинстві читав її, вона для мене немовби «випадала» із загального складу книг Біблії. Її дух, здавалося, не «вписувався» у загальну концепцію Вічної Книги. Дійсно, коли уважно вчитатися у слова Проповідника, ця відокремленість кидається у вічі. І причиною цього є песимізм автора, яким віє чи не з кожного рядка. >>>

Рут і Ноомі, 21.04.2009

Якими яскравими та незабутніми образами багата Біблія! Від однієї лише згадки про них віє теплом та радістю. Які хвилюючі історії розкриваються перед нами! Ми переймаємося тривогами та радістю біблійних героїв, співчуваємо їм, вбираємо в себе атмосферу їхнього оточення. І серед цієї галереї далеких постатей яскравою зіркою горить образ простої дівчини з древнього Моаву — Рут. >>>

Велике закриття, 15.04.2009

17-20 століття з повним правом можна назвати Епохою великих відкриттів.
За той період людство дізналося про навколишній світ набагато більше, аніж за всю свою багатотисячну історію. А кінець 20-початок 21 століть вже можна було б назвати епохою Супервідкриттів. І не дивно — на нас ринула така лавина наукової та технічної інформації, у якій ми почуваємо себе, як плавець у розбурханому морі. >>>

Чи росте едемське дерево? 15.04.2009

Якось колега, прийшовши на роботу, поділилася розповіддю про п’ятирічну доню.
Допитливе дівча, напевне, обдумуючи біблійні історії, несподівано задала матері запитання, яке дорослим навряд чи прийшло б у голову. У будь-якому разі я ніколи про таке не задумувався.
— Мамо, а чи росте зараз десь на землі дерево, з якого зірвали плід Адам з Євою? >>>

Єдність у різноманітності 15.04.2009

Читаючи Біблію, не можна не помітити одну з її особливостей: велике розмаїття образів. Образів яскравих, багатих, таких, які легко запам’ятовуються і які легко зрозуміти. Не дивно, що багато біблійних фраз стали крилатими, а притчі та образи — джерелом натхнення для поетів та художників.
Одним із таких образів, без якого неможливо уявити послання апостола Павла, є образ тіла як Церкви Ісуса Христа. І в першу чергу це стосується Першого послання до коринтян, де лише у 12 розділі це слово вживається 18 разів. >>>

Гори та долини Божої присутності 15.04.2009

Подія, що сталася в житті трьох учнів Христа, схвилювала не лише тих, хто був причетний до неї. І для сьогоднішніх християн ця історія є однією з найулюбленіших: про неї часто згадують, про неї проповідують, отим трьом апостолам заздрять як людям, що удостоїлися бачити славу Божу. І не лише бачити. Почуття, які огорнули душу Петра, Якова та Івана, важко передати. Вони були в такому захоплені, що готові залишитися тут назавжди: «Добре бути нам тут!» Вони готові зробити намети для небожителів, для незвичайно сяючого Вчителя, аби вони тільки залишилися на горі і їм дозволили бути при них. Ревність була настільки великою, що Петро навіть забув про намет для себе. Але... >>>

Хороший приклад поганої людини 15.04.2009

Притча про несправедливого управителя не завжди зрозуміла читачеві Слова Божого, особливо останні слова: «І пан похвалив управителя цього невірного, що він мудро вчинив. Бо сини цього світу в своїм поколінні мудріші, аніж сини світла» (Лк. 16:8). В цій історії управитель, якого Ісус прямо називає невірним, безперечно є негативним образом. Його вчинки гідні осуду і ми аж ніяк не можемо взяти з нього приклад, хоча пан цього чоловіка і похвалив його за хитрість. Тим не менш, Христос ставить отого несправедливого чоловіка нам за приклада. Чому ж ми можемо навчитися в нього? Як обманювати? Звичайно ж, ні. Ісус мав на увазі інше. >>>

Інформаційний терор 15.04.2009

Заздалегідь попереджую: у цій статті я буду критикувати своїх колег. Хтось вважає це лицарством, хтось — поганим тоном, ще для когось — це зведення рахунків, а то й грубий піар. Але я все-таки наважуся. >>>

Коли правда очі коле 15.04.2009

Якось керівники двох сусідніх держав, створивши тимчасову політично-військову коаліцію, вирішили піти війною проти спільного ворога. А оскільки це відбувалося майже три тисячі років тому на землі Ізраїля, то й підготовка до війни носила своєрідний характер. Обговорюючи між собою деталі майбутнього походу, царі Йосафат та Ахав побажали знати волю Божу щодо їхнього задуму. Відразу ж були запрошені пророки (аж цілих чотириста чоловік), і всі в один голос запророкували перемогу. >>>

Мистецтво вміти жити 15.04.2009

Сьогодні, як ніколи, треба вміти жити. І це вміння цінується більше, як вища освіта. Таких людей не люблять, але ті, хто не любить, в глибині душі їм заздрять. Вони вміють отримати вигоду в будь-якій ситуації, виходять сухими з будь-якої проблеми. Про них кажуть: «І у воді не тонуть, і у вогні не горять». Вони задарма або за півціни нічого не будуть робити. З такими людьми не пропадеш. Одним словом, вміють жити! >>>

Мобільна церква 15.04.2009

Сьогодні уже нікого не здивуєш тим, що на кожному кроці ми бачимо людей, що говорять по мобільному телефонові. Дивно, якщо в когось його немає. Не дивина, що в багатьох громадських місцях можна побачити таблички-попередження, які наголошують, що тут телефонні розмови заборонені. Не виняток і церква. Все більше і більше служителів вимушені нагадувати прихожанам про необхідність вимкнути телефон при вході в церкву чи дім молитви. >>>

Без рук, без ніг, але з посмішкою 15.04.2009

У червні 2008 року вперше відвідав Європу Нік Вуджичич (в англомовних країнах здебільшого його прізвище промовляють Вуджисік). І першою країною була Україна. 24 липня його перша зустріч з українцями відбулася на Театральному майдані Луцька. А далі — Рівне, Тернопіль, Київ. Графік у цього незвичайного юнака дуже щільний та напружений. >>>