Переклади
Олексій Дунаєв Про вік
Чого не вистача на білім світі, Без чого щастя серце не знайде, Щоб нам радіти щиро, наче діти, Кохати, як подружжя молоде?
І про життя судити ніби старці, Що мають досвід сиво-мудрих літ, Щоб прозу днів писати не абзацом, А римувати строфи в моноліт.
Лише у Тім знанню немає міри, Хто постраждав жорстоко на хресті. Дай, Господи, нам мати вчинки зрілі В дитячій непідробній простоті.