Микола ШАЛАТОВСЬКИЙ
* * *
А море піниться й реве мільярдом хвиль.
Щоб втишити його в людей замало сил.
Віки минають, настає пора —
І суходолом робляться моря.
Чи порівняюсь з морем буйним я?
Тремка росинка — це моє життя.
Зцілилися ми ранами Христа.
Дала спасіння нам від смерті жертва хресна.
В крові, яку пролив Господь з хреста,
Безкраїй океан безсмертя і блаженства.
(Переклад з російської Василя Мартинюка)
|