Поза збірками

Батьківська спадщина

Ненсі Зінчик — присвячую

„Заборонено мені від Господа, щоб я віддав спадщину моїх батьків”.
1 Цар. 21 розділ

Ахав у гніві. Гірко, аж до смерті:
Нікчемний раб не слухає царя.
Яка невдячність, це ж яка упертість!
Душа царева в злості догоря.

А як це зручно мати кусень поля
Отут ось, поряд, тільки попроси.
Навот же твердо: «Ні, це батька воля!
Це спадщина, яку не продаси.

Вона цінніша золота і срібла,
Вона вартніша понад цілий світ.
Я не вчиню немудро так і підло,
Не проміняю батьків заповіт!»

Не проміняв!
              Не впав!
                            Не поступився!
Хоча життям за твердість заплатив.
Як добрий син слухняності учився,
І як навчався, саме так і жив.

...Чи не отак і нам світ пропонує
За гріш продати спадщину батьків.
Отут спокусить, трішечки вшанує,
А десь підкупить зрадників-братів.

Він обіцяти буде славу й гроші,
Лишень відмовся від батьківських слів.
Взамін він дасть поля рясні й хороші,
Але чужі, де повно бур'янів.

Не проміняймо батьківські поради,
Не забуваймо мамину сльозу.
Молитви їхні можуть більше дати,
Ніж цілий світ — спотворену красу.

А їхня віра, щирість та служіння —
Найбільша цінність, що під небо є.
Вони вказали шлях нам до спасіння,
А їх життя небесним дзвоном б'є.

Ця спадщина батьків — на цілу вічність,
Нас по життю надійно проведе.
Й батьківська віра через нашу вірність
У спадщину небесну перейде.