Поза збірками

* * *

Заблукали думки у нескошених травах,
Обросились, замерзли в ранкових полях.
Навіть сонячних зайчиків дотик ласкавий
Не зігрів їх, сердешних. Ще й ранішній птах
Наполохав он там, біля верб напівсонних.
Простудились думки серед трав росяних.
І вляглися, потомлені, врешт на осонні.
Зупинилася бджілка на мить біля них,
Напоїла їх медом духмяним та свіжим.
Напоїли дзвіночки зі жбанів вином.
Ну, а коник зелений на скрипці потішив.
Тут мурахи зібрались цікавим гуртом,
Принесли по листочку цілющії трави.
А ромашки пилок подавали з руки.
Назбирав жайвір в небі проміння яскраве —
І у сонячній ванні скупались думки.
Посміхнулись усім — і усі посміхнулись,
Поклонились — і далі у мандри, у путь…
Не біда, що у травах вони простудились:
Все одно завтра в роси, як завше, підуть!