Збірка "Чекання"

Народження надії

Похмуре небо сумувало,
Сховалось сонце із жалю —
Адама й Єву виганяли
Назавжди з Божого раю.

Усе пропало — щастя, мрії,
Спокійне, радісне життя.
Нема рятунку чи надії,
Нема в Адама майбуття...

Хіба нема? Адаме грішний,
Бог є любов!
Настане час, в північній тиші
З тобою стрінеться Він знов.

Сріблястий місяць буде знову
Пливти у тиші міст і сіл,
На древню землю Віфлеєма
Зійде з небес Еммануїл.

Він зможе щастя повернути,
Сльозу утерти із очей
І від ворожої наруги
Спасти загублених людей.

Він зможе з рабства відкупити
Планету, зболену гріхом.
Щоб ти і я могли вдихнути
Свободу, втілену Христом.

І щоб зустріти знову Бога,
Щоб рай загублений знайти,
Потрібно всім у ясла вбогі
З простою вірою прийти.

Назад

 

   "  "