Мовчазні діалоги

* * *

Шурхіт тиші
На принишклім шосе.
Осінь віршами пише
Листопадне есе.

Шурхіт снів
У зчорнілих садах,
У гнізді, що лишив
До весни білий птах.

Шурхіт хвиль
На пришерхлім ставу.
Голизна сонних піль
Доїдає траву.

Шурхіт листя
Зашкарублих стежок.
Зграї тягнуться в місто
Жовтогрудих пташок.

Шурхіт літ.
Шурхіт зим.
Шамкотить у вогні
Вогке листя. І дим
Засина в далині.

Шурхіт днів
На життєвих стежках.
Шепіт сліз.
Шурхіт злив.
І —
          надія в очах.

Полетять
З журавлями літа,
Увіллються у клин…
І поглине життя
          вічності дзвін.