Збірка "Дзвони вічності"

Йосип. Втікач

Буття 39:7-12

Як він втікав! Ганебно. Ще й від жінки!
Плаща згубив. Згубив розважність, честь.
Та стій, юначе! Мужнім, сильним вчинком
Рубай той вузол хтивих перехресть.

Скажи їй все. Поважно, мудро, гідно,
Як корабель обходить гострий риф.
Втікати соромно. Вернися, ще не пізно...
Побіг... Й ніхто б його вже не спинив.

Він знав чого й від чого він втікає,
Він знав, що втеча буде нелегка,
Бо не від жінки, ні, що зла шукає,
Втікає він.
                Це —
                                втеча від гріха.

Назад

 

 

   "  "